Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Висновки про заздалегідь відоме протиріччя правочинну інтересам держави і суспільства контролюючі органи можуть робити виключно в аспекті того, чи суперечить відповідна угода фіскальним інтересам держави.
Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 11.12.2013 №1713/12/13-13 доводить до відома суддів місцевих та апеляційних судів про висновки, зроблені при прийнятті рішення четвертої судовою палатою ВАСУ у справі №2а-7912/12/1370 за позовом ПАТ «Кредобанк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС про скасування наказу та податкових повідомлень–рішень, передає ЮРЛИГА.
Увага судів звертається на правову позицію ВАСУ, відображену в постанові Суду від 19 листопада 2013 р. За результатами розгляду справи №2а-7912/12/1370.
Зазначено, що висновки про заздалегідь відоме протиріччя правочину інтересам держави і суспільства контролюючі органи можуть робити виключно в аспекті того, чи суперечить відповідна угода фіскальним інтересам держави, забезпечення яких покладається на контролюючі органи.
В іншому випадку здійснення аналізу дотримання чинного законодавства при укладенні та/або виконанні угод, у тому числі на предмет порушення інтересів держави, не належить до компетенції контролюючих органів. Зазначене стосується й оцінки відповідачем дотримання учасниками спірних господарських операцій норм законодавства про регулювання діяльності на ринку фінансових послуг. Можливе недотримання вимог інших галузей законодавства при укладанні угод, якими опосередковані спірні господарські операції, не говорить про спрямованість відповідних угод на ухилення від оподаткування.
Крім того, системне тлумачення норм Податкового кодексу України не дозволяє вважати відступлення права вимоги для цілей обліку з податку на прибуток окремою господарською операцією, відмінною від продажу товарів. Зате така операція у розумінні п.153.5 ст.153 ПК є різновидом операції з продажу товарів. Причому продавцем відповідних товарів є особа, яка здійснює відступлення права вимоги за компенсацією. На операції з відступлення права вимоги поширюються обмеження в обліку витрат, передбачених абз. 2 пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 ПК. Тому витрати, понесені у зв'язку з відступленням права вимоги пов'язаній особі, не можуть перевищувати доходів, отриманих продавцем у якості компенсації вартості проданої вимоги.
За матеріалами газети "Закон і Бізнес"