Названі 49 суперечливих положень антикорупційного законодавства

Експерти програми USAID «Нове правосуддя» презентували аналіз нормативного регулювання питань запобігання корупції в системі правосуддя. У висновку надано 49 рекомендацій для вдосконалення антикорупційних механізмів в судовій системі.

Як повідомили виданню «Закон і Бізнес» у Раді суддів, за результатами аналізу провідним експертом з питань судової реформи, доктором юридичних наук Миколою Хавронюком підготовлено змістовний звіт, в якому наведено перелік виявлених суперечливих положень та прогалин, які варто переглянути.

З повним висновком можна ознайомитися за посиланням.

«Уряд України поки що не забезпечив громадян спеціальними ефективними інструментами інформування про корупцію в судовій системі. Відповідні інструменти мають бути визначені на рівні спеціального закону про захист викривачів, а наразі частково визначені в законах «Про Національне антикорупційне бюро України» та «Про Державне бюро розслідувань», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про судоустрій і статус суддів», — говориться у висновку.

Також експерт зазначає, що запроваджувати перевірки на доброчесність суддів у формі провокації надання неправомірної вигоди недоцільно, адже інші, вже передбачені законом, засоби забезпечення суддівської доброчесності виглядають цілком спроможними. Якщо такі перевірки у майбутньому і можуть бути запроваджені, то лише в формі, яка не суперечитиме стандартам суддівської незалежності.

Крім того, серед рекомендацій висновку, поширення положення закону «Про запобігання корупції», КК України і КУпАП в частині відповідальності за корупційні правопорушення та правопорушення, пов’язані з корупцією, як і на всіх осіб, які надають публічні послуги. У тому числі на адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу.

Експерти також вважають, що в законі «Про судоустрій і статус суддів» слід визначити, в якому порядку призначається і звільняється помічник судді, хто в судах є керівником патронатної служби, а також чи є науковий консультант судді працівником патронатної служби чи звичайним державним службовцем.