Рішення для роботи з проблемними кредитними портфелями банків представили юристи

Складність ситуації в українському банківському секторі полягає в тому, що багато фінансових установ мають велику кількість проблемних кредитів. У таких умовах важливо не тільки захистити фінансовий інтерес банку, але і зберегти з позичальником здорові робочі відносини, які не повинні припинитися через тимчасові труднощі. А це підштовхує бізнес до пошуку нових рішень реструктуризації проблемних активів, розуміння і використання європейського досвіду в українських реаліях.

На це звернув увагу керуючий партнер АО «Спенсер і Кауфманн» Валентин Загарія, відкриваючи організований компанією спеціалізований семінар, присвячений правовим аспектам роботи з проблемними кредитними портфелями банків.

Захід, участь в якому взяли понад 40 представників українського банківського сектору (топ-менеджери банків, керівники юридичних департаментів і підрозділів, що працюють з проблемними заборгованостями), відбувся 2 березня 2017 року в Hyatt Regence Kiev Hotel. Своєю експертною думкою і деякими професійними секретами з учасниками семінару ділилися:

- Джеймс Драйтон, директор міжнародної консалтингової компанії Situs, що є одним з провідних в Європі розробників рішень для банків в питаннях управління ризиками і підвищення рентабельності активів;

- Петр Малечек, англійський солісітор, радник АО «Спенсер і Кауфманн»;

- Парта Пал, партнер британської юридичної фірми Ropes & Gray, що спеціалізується на структуруванні банківських трансакцій, пов'язаних з реструктуризацією, врегулюванням і вирішенням спорів.

Зокрема, пан Драйтон зазначив, що на ринку проблемних активів в Західній і Південній Європі останнім часом спостерігається значна активізація. Він звернув увагу на різноманітність стратегій роботи з такими кредитами або їх відсутність на ринках, а також розповів про загальний обсяг ринку, структурування та диверсифікацію за класами в розрізі конкретних країн, зазначивши, що досвід, накопичений європейськими країнами, можна застосувати для вирішення проблем українських банків.

Пан Малечек зазначив, що європейські та американські ділові ЗМІ, які висвітлюють ситуацію на українському ринку, не обов'язково дають збалансоване уявлення про країну, відображаючи переважно негативні аспекти. На його думку, чекати сприятливих змін законів або сподіватися на поліпшення інвестиційного клімату не варто. Користуючись останніми досягненнями на європейському ринку проблемних кредитів і адаптуючи їх під українське правове поле, можна і необхідно діяти в тих умовах, які ми маємо сьогодні.

На актуальних варіантах вирішення проблеми детально зупинився пан Пал. Найпростіший і найпоширеніший для банку спосіб - це продати заборгованість, передаючи таким чином інвестору відповідальність за актив. Ця схема добре працює на активному ринку проблемних кредитів, що не завжди можна гарантувати.

Але, на думку експерта, сьогодні ця модель, будучи життєздатною і застосовною в певних обставинах, втрачає актуальність у зв'язку з тим, що банки найчастіше не задовольняє та ціна, яку можуть (готові) заплатити за актив приватні компанії (як правило, хедж-фонди або інші фахівці, що працюють з ризикованими активами). Крім того, якщо протягом багатьох років банк підтримував стосунки з позичальником в різних угодах, то, насправді дуже важко сказати йому «до побачення, ми продали ваш актив». Звичайно, після такого ставлення банку з позичальником (проблеми якого можуть завтра благополучно вирішитися) будуть безповоротно зіпсовані.

Саме тому все більш популярним сьогодні стає варіант утримання проблемних активів. «Не існує неякісного товару або поганої позики, - може бути лише погана ціна, - упевнений британський юрист. - І якщо є можливість мотивувати на управління проблемним сьогодні активом, то його цінність буде збільшуватися».

Банки все частіше залучають «Сервісні компанії» для управління проблемними кредитами, мета яких крім запобігання погіршенню активу, полягає ще й в тому, щоб збільшити цінність відповідного активу. Управління активами здійснюється шляхом застосування або «узгодженої» або «неузгодженої» стратегії. Стратегія «узгодження» за участю позичальника в дозволі проблемних кредитах з банком є ​​кращою, проте банки також повинні бути готові застосувати «неузгоджені» стратегії (що зазвичай включає повний арсенал правового захисту, доступного в даній юрисдикції), що призводить до втрати інтересу або перешкоджання процесу дозволу з боку позичальника.

Деталі механізму спільної роботи, спрямованої на підвищення вартості проблемних активів, учасники обговорили під час другої частини семінару, яка проходила в режимі запитань-відповідей.

За матеріалами газети "Закон і Бізнес"