ВРЮ не згодна з позицією ВАСУ щодо звільнення суддів

При накладенні такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення за порушення присяги судді підлягає застосуванню трирічний строк давності, визначений у частині четвертій статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Таку правову  позицію висловила Вища рада юстиції у питанні щодо звільнення суддів за порушення присяги, передає видання "Закон і Бізнес".

Голова ВРЮ Ігор Бенедисюк зауважив, що у зв’язку із заявою керівництва Вищого адміністративного суду України стосовно правової позиції суду у питанні строків притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за висновками Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, на підставі якої скасовані відповідні рішення ВРЮ з цих питань, до набуття чинності Законом «Про забезпечення права на справедливий суд» строк притягнення судді до відповідальності за порушення присяги не застосовувався. Відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону від 7 липня 2010 року звільнення судді за порушення присяги не було обмежено в часі.

Законодавче закріплення звільнення судді за порушення присяги як виду дисциплінарного стягнення та встановлення трирічного строку давності притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулось одночасно і набрало чинності згідно із Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» з 28 березня 2015 року.

Пункт 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» установив, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

Стаття 58 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (пункт 2) визначають, що зворотня дія в часі законів можлива у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.