Трьох малолітніх дітей відібрали від батьків без позбавлення їх батьківських прав

За рішенням Кодимського районного суду трьох малолітніх дітей відібрали від батьків без позбавлення їх батьківських прав

 На розгляді Кодимського району Одеської області перебувала цивільна справа за позовом Служби у справах дітей Кодимської РДА Одеської області в інтересах малолітніх дітей до їх батьків про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.

В судовому засіданні, обґрунтовуючи свої вимоги, представники позивача (на підставі довіреності та за посадою) посилалися на те, що  відповідачі – батьки трьох малолітніх дітей - 2010, 2011 та 2013 років народження, проживають у незареєстрованому шлюбі  в найманому будинку старої побудови загальною площею 15 кв.м. Діти разом з матір'ю проживають у спільній кімнаті, не мають окремих спальних місць. Умов для проживання та всебічного розвитку дітей батьками не створено. Кімнати не прибрані, речі брудні.  Запаси продуктів харчування відсутні. Сім'я живе за рахунок державної соціальної допомоги. Безвідповідальне ставлення до виконання батьківських обов'язків, нерозуміння суті виховання дітей, призвело до неодноразового притягнення відповідачів до адміністративної відповідальності. Бесіди та попередження щодо відповідальності за неналежне виховання та розвиток дітей не дали позитивного результату.

     Згідно частини 1 статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164  цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я  і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування.

    Судом установлено, що  відповідачі, ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, не створюють належних умов для проживання дітей, що знайшло своє підтвердження з досліджених судом актів обстеження умов проживання дітей. До того ж, відповідачка за невиконання своїх батьківських обов'язків неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності.

   Стаття12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ, забороняє будь-яке насильство над дітьми і зобов’язує батьків виховувати дітей, піклуватись про їх здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя, праці, розвивати їх особистість, повагу до прав, свобод людини та громадянина.

      У статті 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст.9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов'язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від  неналежного піклування з боку батьків чи будь-якої іншої особи. 

  Одним із способів захисту інтересів неповнолітньої дитини є її відібрання від батьків без позбавлення батьківських прав.

     За рішенням суду малолітні діти відібрані у батьків без позбавлення їх батьківських прав, а діти передані органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей для подальшого влаштування.