Апеляційний суд Києва вивчає практику ВС

Під час чергової робочої наради в судовій палаті з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва обговорювали зміни в Положенні про автоматизовану систему документообігу, а також правові позиції Верховного Суду та рішення Європейського суду з прав людини.

На засіданні присутні розглянули інформацію про навантаження суддів палати, про справи, в яких не вирішено питання про відкриття провадження понад 3 дні, а також справи, розглянуті, але не передані до канцелярії суду понад 5 днів.

Детально служителі Феміди зупинилися на змінах, унесених рішенням Ради суддів до згаданого положення, розглянули норми, якими внесено корективи в роботу судової палати.

Доповідачі наголосили на необхідності контролю за виконанням вимог щодо внесення вердиктів до Єдиного державного реєстру судових рішень і ведення журналу здавання справ до канцелярії суду та журналу судових засідань.

Учасники наради звернули увагу на останні висновки та правову позицію ВС, зокрема розглянули справу від 21.01.2015 №6-203цс14. ВС визначає, що відповідно до ст.236 Кодексу законів про працю в разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

За змістом п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ від 8.02.95 №100, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за промі­жок часу до підвищення коригується на коефіцієнт їх підвищення.

Виходячи з обчисленої таким чином зарплати, в розрахунковому періоді за встановленим у пп.6, 7 і 8 розд.ІV документа порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Оскільки у справі, яка переглядається, за період від часу звільнення позивача до часу поновлення його на роботі підприємство здійснювало підвищення розміру тарифних ставок і посадових окладів, при обчисленні середньої зарплати за час вимушеного прогулу в період затримки виконання рішення суду заробітна плата позивача підлягала коригуванню на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

Також служителі Феміди вивчили рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України».

  За матеріалами газети "Закон і Бізнес"