Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На розгляді суду перебувала цивільна справа за заявою про встановлення факту, що вимушене переселення з території Донецької області відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Рішенням суду заявлені вимоги задоволені з таких підстав.
Заявник звернувся до Кодимського районного суду Одеської області із заявою, в якій просив встановити факт, що його вимушене переселення у липні 2014 року з окупованої території Донецької області відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України. В заяві зазначив, що він народився в м.Донецьк. Був зареєстрований та до липня 2014 року проживав у м.Донецьк у власній квартирі. Був повноцінним громадянином своєї держави, оскільки зростав, отримував освіту, мав житло та роботу на території Донецька. Однак, в липні 2014 року він вимушений був переміститися на підконтрольну Україні територію, до Одеської області аби мати елементарну змогу жити, не турбуючись про власну безпеку.
Заявник вважає, що внаслідок саме військової агресії Російської Федерації та території Донецької області було порушено цілу низку його прав і свобод, зокрема: право на життя, право на свободу та повагу до честі і гідності, право на свободу і особисту недоторканість, право на повагу до приватного і сімейного життя, право на свободу думки, совісті і релігії. Звернення в порядку окремого провадження до суду із заявою про встановлення юридичного факту того, що вимушене переселення заявника з окупованої території Донецької області відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України, було обумовлено тим, що він має на меті визначити свій статус як особи, яка перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року (жертви - потерпілого від міжнародного збройного конфлікту), що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права.
Згідно зі статтею 4 Конвенції про захист цивільного населення під час війни особами, які перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що підставами внутрішнього переміщення осіб на території України може бути, зокрема, збройний конфлікт, тимчасова окупація, повсюдні прояви насильства та надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
Частиною 1ст.4, ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» затверджено порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Встановлена Постановою форма довідки не передбачає внесення відомостей про причину переміщення особи з місця свого постійного проживання.
Положеннями ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» порядок підтвердження і встановлення факту наявності збройного конфлікту або тимчасової окупації території України не передбачено, проте не виключається можливість звернення внутрішньо переміщеної особи до суду для встановлення конкретної причини внутрішнього переміщення.
Згідно з ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, встановлення юридичного факту за рішенням суду безпосередньо породжує певні юридичні наслідки, тобто від встановлення факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.
Встановлення факту, що має юридичне значення щодо вимушеного переселення заявника з окупованої території Донецької області, яке відбулось внаслідок збройної агресії Російської Федерації та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області, можливе лише у судовому порядку. Крім того, від встановлення такого факту залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав. При цьому відповідний юридичний факт є індивідуальним, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №363/2981/16-ц від 14 березня 2018 року, №428/13977/16-ц від 06 червня 2018 року, №417/3852/17 від 21 березня 2018 року, №243/7029/17 від 12 квітня 2018 року та №428/12368/16-ц від 21 березня 2018 року.
Стосовно обставин, що зумовили вимушене переселення з м.Донецька, Україна, суд приймає до уваги, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» №1085-р від 07 листопада 2014 року, місто Донецьк починаючи з листопада 2014 року по теперішній час перебуває на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Суд враховує, що заявник є громадянином України та до 2014 року, як повноправний громадянин своєї країни, мав у м.Донецьку власне житло, власне майно, налагоджений побут та можливість вести повноцінне життя. Проте наведені обставини призвели до неможливості подальшого проживання в м.Донецьку, а тому в липні 2014 року, внаслідок воєнних дій Російської Федерації проти України, був змушений переїхати до с.Лабушне Кодимського району Одеської області, змінивши власний побут та спосіб життя.
_03_03.png)
