Локальні акти суб’єктів владних повноважень не є першорядними при зверненні до суду

Документи щодо усунення недоліків залишеної без руху апеляційної скарги мають бути подані у встановлений строк саме до суду. При цьому особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливають на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов’язків.

Так, 20 квітня 2018 року Верховний Суд залишив без змін ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження через неповажність пропуску строку на апеляційне оскарження у справі № 822/2337/17 про скасування рішення Красилівської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області за позовом селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частини 2 статті 186 КАС України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції повинна була подаватися до суду упродовж десяти днів з дня її проголошення, або з дня отримання копії постанови, у разі складання постанови протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи, або прийняття постанови у письмовому провадженні.

З матеріалів справи апеляційний суд встановив, що постанову Хмельницького окружного адміністративного суду прийнято 10 жовтня 2017 року, а апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач подав 28 листопада 2017 року. Водночас суд не визнав поважними причини пропуску Красилівською ОДПІ строку на апеляційне оскарження, залишив апеляційну скаргу без руху та запропонував апелянту вказати інші підстави для поновлення строку, які ще не були вказані та досліджені судом. Подавши вдруге апеляційну скаргу Красилівська ОДПІ зазначила, що своєчасно сплатила судовий збір, проте не відразу подала платіжне доручення до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, що й призвело до пропуск строку звернення до апеляційного суду зі скаргою.

З цього приводу в ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження суд зазначив, що наведені аргументи вже розглядались Вінницьким апеляційним адміністративним судом у грудні 2017 року під час вирішення питання поновлення строку на апеляційне оскарження, де суд звертав увагу, що платіжне доручення необхідно було направити до суду, а не до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області. Оскільки у заяві Красилівською ОДПІ наведені ті ж самі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, які вже розглянуті та вирішені судом, тому в такому випадку у відкритті апеляційного провадження у справі №  822/2337/17 суд відмов.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Водночас статтею 49 КАС України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) було закріплено обов’язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки, зокрема, щодо сплати судового збору. Аналогічні положення закріплено й в статті 44 КАС України, що набрав чинності з 15 грудня 2017 року.

Таким чином, виконання обов’язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги та сплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому апелянт повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього для цього дії.

Постановою від 20.04.2018 Верховний Суд у складі колегії КАС, залишив без змін ухвалу ВААС про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 822/2337/17. Верховний Суд зазначив, що за нормами КАС України документи щодо усунення недоліків залишеної без руху апеляційної скарги (зокрема, докази сплати судового збору) мають у встановлений строк бути подані саме до суду; при цьому, особливості організації роботи в установі (передбачені наказом ДФС України від 12.10.2015  №778), що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливають на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов’язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов’язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).