Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До стажу роботи, що дає право на доплату та надбавку, не підлягає зарахуванню час навчання курсантом у вищому навчальному закладі МВС як строкова військова служба. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №2а-7238/12/2670, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
12 вересня 2017 року м.Київ №2а-7238/12/2670
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — ПРОКОПЕНКА О.Б.,
суддів: ВОЛКОВА О.Ф., ГРИЦІВА М.І., КРИВЕНДИ О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Особи 5 до Генеральної прокуратури про зобов’язання вчинити дії та стягнення різниці донарахованої заробітної плати,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2012 року Особа 5 звернувся до суду з позовом до ГПУ, в якому просив:
1) зобов’язати відповідача відповідно до вимог абз.1 п.1, п.3 постанови Кабінету Міністрів «Про надбавки до грошового забезпечення працівників слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, Служби безпеки і прокуратури» від 21.02.96 №232, п.2 наказу Генерального прокурора від 4.04.96 №181-К та п.2.6 Положення про порядок встановлення надбавок до посадових окладів працівникам органів прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора від 20.03.2006 №622-ц, ст.501 закону «Про прокуратуру» від 5.11.91 №1789-ХІІ провести перерахунок заробітної плати та виплатити позивачу різницю неодержаної заробітної плати у вигляді щомісячної доплати за вислугу 20 і більше років на посадах начальницького складу в слідчих підрозділах органів внутрішніх справ, слідчих співробітників Служби безпеки, начальників слідчих підрозділів, їх заступників, прокурорів-криміналістів і слідчих органів прокуратури та військових прокуратур у розмірі 100% суми пенсії, яка могла б бути нарахована у разі виходу на пенсію з 1.12.2005;
2) зобов’язати відповідача відповідно до п.1.3 наказу Генпрокурора від 20.01.2004 №240-ц, п.2.3 положення провести перерахунок заробітної плати з урахуванням вислуги років, яка станом на 1.09.2005 у позивача становила понад 20 років, та виплатити надбавку за вислугу років до заробітної плати, що виплачується працівникам органів прокуратури у відсотках від загальної суми посадового окладу, і надбавки за класний чин, залежно від стажу роботи, якщо вислуга — 20 і більше років, у розмірі надбавки за вислугу років 30%;
3) зобов’язати відповідача провести перерахунок заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, як передбачено ч.1 ст.501 закону №1789-ХІІ, видати довідку про заробітну плату за 24 календарні місяці роботи та інші документи, необхідні для перерахунку пенсії за вислугу років, станом на 30.11.2007 та інший період;
4) зобов’язати відповідача видати довідки про заробітну плату станом на 30.11.2007 та 1.02.2008 для призначення та перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням перерахунку заробітної плати — доплати згідно з постановою №232;
5) зобов’язати відповідача провести перерахунок заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, як передбачено ч.1 ст.501 закону №1789-ХІІ, та видати довідку про заробітну плату за 60 календарних місяців роботи поспіль та інші документи, необхідні для перерахунку пенсії за вислугу років, на день звільнення, тобто станом на 25.09.2009;
6) зобов’язати відповідача врахувати попередній стаж роботи слідчим органів внутрішніх справ — 5 років 0 місяців 2 дні до стажу слідчого ГПУ, в органах прокуратури — 15 років 0 місяців 17 днів при обчисленні періоду, за який виплачується одноразова грошова допомога, тобто за 20 повних календарних років, відповідно до вимог ч.15 ст.501 закону №1789-ХІІ;
7) зобов’язати відповідача відповідно до вимог ч.15 ст.501 закону №1789-ХІІ виплатити позивачу грошову допомогу без сплати податку в розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури, з якого обчислена пенсія за вислугу років, за період з вересня 1989 року до вересня 2009 року, що становить 20 років на день звільнення;
8) стягнути з відповідача різницю донарахованої заробітної плати у вигляді щомісячної доплати за період із 1.12.2005 до листопада 2007 року відповідно до звіту-розрахунку в сумі 111729,83 грн.;
9) зобов’язати відповідача після проведення всіх виплат заборгованості за заробітною платою
оформити належним чином та видати підтверджувальні документи — довідки-розрахунки за заробітною платою за 24 останні календарні місяці служби поспіль станом на 30.11.2007 на момент отримання права для призначення пенсії працюючим, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до вимог ст.501 закону №1789-ХІІ для управління Пенсійного фонду у Шевченківському районі м.Києва для переоформлення і виплати належної позивачу пенсії, яку він мав отримувати на момент звернення по призначення пенсії, тобто станом на 30.11.2007 та 1.02.2008;
10) зобов’язати відповідача після проведення всіх виплат заборгованості за заробітною платою оформити належним чином та видати підтверджувальні документи — довідки-розрахунки за заробітною платою з відображенням заборгованості за заробітною платою за 60 останніх календарних місяців служби поспіль на момент звільнення позивача, з якого обчислюється розмір пенсії, відповідно до вимог ст.501 закону №1789-ХІІ для переоформлення і подальшої виплати належної позивачу пенсії, яку він мав отримувати на момент звільнення.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до наказу ГПУ від 24.09.2009 №2541ц Особу 5 на підставі його рапорту звільнено з посади прокурора другого наглядового відділу управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Головного слідчого управління ГПУ за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію відповідно до ст.501 закону №1789-ХІІ (ст.38 Кодексу законів про працю) з 25.09.2009.
Позивач звернувся до ГПУ із заявою від 2.02.2012, у якій просив провести виплату заробітної плати (доплати, надбавок) за період з 2005 до 2007 року з
урахуванням перерахунку відповідно до наданих довідок про заробітну плату, а також провести перерахунок та виплату заробітної плати, як передбачено наказом №181-к, за період з 2005 до 2007 року; виплатити доплату, передбачену наказами №181-К та №622-ц, за період з 2005 до 2007 року в сумі 89231,38 грн.; виплатити надбавки до заробітної плати, збережені наказами Генпрокурора від 27.10.2005 №3299-ц та 27.01.2006 №237-ц, за складність та напруженість у роботі та надбавки згідно з постановою КМ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 1.11.2003 №1711 з квітня до серпня2006 року в сумі 8806,25 грн.; з урахуванням перерахунку та виплати заробітної плати (доплат, надбавок до заробітної плати) провести розрахунок суми для обчислення пенсії, яка може бути нарахована у разі виходу на пенсію з урахуванням виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, як передбачено законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 №1058-IV, в сумі 42037,23 грн.; видати довідку про заробітну плату та інші документи, необхідні для оформлення перерахунку пенсії за вислугу років станом на 1.12.2007 та інший період; з урахуванням перерахунку заробітної плати виплатити грошову допомогу, як передбачено ч.15 ст.501 закону №1789-ХІІ; виплатити частину невиплаченої грошової допомоги в сумі 60000 грн., передбаченої ч.15 ст.501 закону №1789-ХІІ.
У листі-відповіді від 12.03.2012 №18-443 на вказану заяву позивача ГПУ повідомила, що доплату за період з серпня 2005 до червня 2006 року нараховувати позивачеві немає підстав, оскільки період роботи на посаді прокурора відділу нагляду за дотриманням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства військової
прокуратури Північного регіону до стажу, що дає право на отримання зазначеної доплати, не входить; за період з липня 2006 до листопада 2007 року зазначена доплата була нарахована та виплачена у лютому 2010 року, що було відображено в отриманих особисто позивачем довідках від 23.02.2010 №№18-26зп, 18-27зп із урахуванням доплати, при цьому у вказаних довідках заробіток визначений відповідно до ст.501 закону №1789-ХІІ, а не на підставі закону №1058-IV; до того ж оскільки указ Президента «Про деякі заходи щодо матеріального забезпечення працівників прокуратури у зв’язку з додатковим навантаженням» від 18.04.2002 №349/2002, яким встановлено надбавку за напруженість та складність роботи, та постанова №1711, якою встановлено надбавку за особливий характер роботи та інтенсивність праці, втратили чинність, то й підстав для виплати позивачу зазначених надбавок після 1.04.2006 немає; грошова ж допомога у разі виходу на пенсію за вислугу років згідно зі ст.501 закону №1789-ХІІ була нарахована та виплачена позивачу в повному розмірі в жовтні 2009 року.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 29.03.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015, позов задовольнив частково:
— зобов’язав ГПУ провести перерахунок заробітної плати Особі 7 у вигляді доплати та надбавки з урахуванням періоду навчання у Вищій слідчій школі Міністерства внутрішніх справ СРСР (з 9.09.85 до 28.07.89) як строкової служби та виплатити Особі 5 різницю неотриманої заробітної плати за результатами проведеного перерахунку;
— зобов’язав ГПУ провести перерахунок заробітної плати Особі 5, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески;
— зобов’язав ГПУ провести перерахунок грошової допомоги, яка виплачується у разі виходу на пенсію за вислугу років, у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури, з урахуванням повних 14 років роботи Особи 5 в органах прокуратури та з урахуванням здійсненої доплати відповідно до довідок від 23.02.2010 №№18-26зп, 18-27зп, та виплатити різницю неотриманої грошової допомоги за результатами проведеного перерахунку;
— в іншій частині адміністративного позову відмовив.
Вищий адміністративний суд постановою від 11.02.2016 скасував попередні рішення судів у частині задоволення позовних вимог про зобов’язання ГПУ провести перерахунок заробітної плати Особі 5 у вигляді доплати та надбавки з урахуванням періоду навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР (з 9.09.85 до 28.07.89) як строкової служби та виплатити Особі 5 різницю неотриманої заробітної плати за результатами проведеного перерахунку, а також у частині зобов’язання ГПУ провести перерахунок заробітної плати Особі 5, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески. Ухвалив у цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовив. У решті попередні рішення судів залишив без змін.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду касаційної інстанції, Особа 5 звернувся із заявою про її перегляд ВСУ з підстав, передбачених пп.1, 5 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства. Просив скасувати постанову ВАС від 11.02.2016 та
залишити в силі судові рішення, які були скасовані цією постановою.
На обґрунтування заяви додає копії рішень ВАС від 13.10.2011 (№К-18583/07), 12.10.2012 (№К-34310/09), 24.01.2013 (№К/9991/63474/11), 28.08 та 18.12.2014 (№№К/800/16598/14, К/800/34086/13 відповідно), 22.01.2015 (№К/800/8503/14), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ст.501 закону №1789-ХІІ, положень постанови КМ «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.92 №393 щодо:
— зарахування до періоду проходження служби на пільгових умовах участі позивача у виконанні бойових завдань в умовах надзвичайного стану в м.Баку та у складі МВС Азербайджанської РСР;
— зарахування до стажу роботи, який дає право на доплату та надбавку, часу навчання Особи 5 в період з 9.09.85 до 28.07.89 у Вищій слідчій школі МВС СРСР як строкової служби.
До заяви також додано копії постанов ВСУ від 5.02.2008 та 9.06.2015 (справи №№21-2369во07, 21-207а15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують невідповідність оскаржуваного судового рішення викладеним у цих постановах висновкам щодо застосування норм матеріального права.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява Особи 5 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, у справі, що розглядається, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Особи 5 про зобов’язання ГПУ провести перерахунок заробітної плати у вигляді доплати та надбавки з урахуванням періоду навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР як строкової служби і зобов’язання ГПУ виплатити різницю неотриманої заробітної плати за результатами проведеного перерахунку та провести перерахунок заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, суд касаційної інстанції виходив із того, що не підлягає зарахуванню позивачу до стажу роботи, який дає право на доплату та надбавку, час навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР як строкова служба, оскільки законодавство колишнього СРСР і законодавство України прирівнювало до проходження дійсної (строкової) військової служби період навчання у військово-навчальних закладах, а не у навчальних закладах МВС СРСР (школах міліції). Суд також зазначив, що у ході розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій не встановили обставин належності Вищої слідчої школи МВС СРСР (школи міліції) до військово-навчальних закладів, зокрема до військово-навчальних закладів внутрішніх військ МВС СРСР, та в порядку виконання обов’язку, визначеного ч.1 ст.71 КАС, позивач не надав суду доказів наведеного.
Крім того, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог Особи 5 про зарахування до періоду проходження служби на пільгових умовах участь позивача у виконанні бойових завдань в умовах надзвичайного стану в м.Баку та у складі МВС Азербайджанської РСР на підставі норм постанови №393, касаційний суд погодився з їхніми висновками про те, що вказана постанова визначає питання щодо призначення пенсій за вислугу років відповідно до закону «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 9.04.92 №2262-XII та не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки не регулює порядок зарахування стажу, який дає право на отримання доплати та надбавки.
Натомість у наданих для порівняння рішеннях від 13.10.2011, 12.10.2012, 24.01.2013 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що час військової служби під час виконання особою інтернаціонального обов’язку в складі контингенту радянських військ у Республіці Афганістан необхідно розраховувати як один місяць служби за три і такий пільговий стаж потрібно зарахувати до стажу трудової діяльності цієї особи при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст.501 закону №1789-ХІІ.
У рішенні від 28.08.2014 ВАС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що строк навчання особи курсантом Ризького військово-політичного училища ім. маршала Радянського Союзу Особи 8 прирівнюється до строкової військової служби, яка підлягає зарахуванню до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст.501 закону №1789-ХІІ.
ВАС у рішенні від 18.12.2014 дійшов висновку про те, що строк навчання особи курсантом Сімферопольського вищого військово-політехнічного будівельного училища прирівнюється до строкової військової служби, яка підлягає зарахуванню до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст.501 закону №1789-ХІІ.
У рішенні від 22.01.2015 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що строк навчання особи у Вищій школі МВС СРСР зараховується до стажу державної служби, що дає право на щомісячну надбавку за вислугу років, яка встановлена наказом голови Апеляційного суду Кіровоградської області від 3.01.2012 №41-ЗП.
У постанові від 5.02.2008, розглядаючи питання про можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право прокурорам і слідчим на пенсію за вислугу років, ВСУ погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що підлягає пільговому (кратному) обчисленню період проходження строкової військової служби на території Республіки Афганістан для зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст.501 закону №1789-ХІІ.
У постанові від 9.06.2015, розглядаючи питання про можливість зарахування до стажу державної служби періоду проходження служби в органах внутрішніх справ, а саме — періоду навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР, ВСУ погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що з огляду на положення ст.35 закону «Про державну службу» від 16.12.93 №3723-XII та абз.22 п.3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМ від 3.05.94 №283 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР підлягає включенню до стажу державної служби, що дає право на отримання надбавки за вислугу років.
Заслухавши пояснення Особи 5 та представника ГПУ, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ дійшла висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, які регулюють порядок та умови зарахування особі, яка виходить на пенсію відповідно до ст.501 закону №1789-ХІІ, часу навчання курсантом у вищому навчальному закладі МВС (Вищій слідчій школі МВС СРСР) як строкової служби до стажу роботи, який дає право на доплату та надбавку.
Усуваючи розбіжності у застосуванні касаційним судом вказаних норм матеріального права, колегія суддів виходить із такого.
Порядок та умови виплати доплати на надбавки на час виникнення спірних відносин установлювалися постановою №232, наказом №181-к (зі змінами відповідно до наказу Генерального прокурора від 1.06.96 №450-к), Положенням про порядок виплати процентних надбавок за вислугу років до заробітної плати працівникам органів прокуратури, затвердженим указом Президента «Про розміри надбавок до посадових окладів за класні чини та вислугу років працівникам органів прокуратури України» від 20.12.91 №11, указом Президента «Про заходи щодо підвищення соціального захисту працівників органів прокуратури» від 2.06.95 №414/95 та Положенням про порядок встановлення надбавок до посадових окладів працівникам органів прокуратури, затвердженим наказом Генерального прокурора від 20.01.2004 №240-ц (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до п.1 постанови №232 особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, слідчим співробітникам Служби безпеки, начальникам слідчих підрозділів, їх заступникам, прокурорам-криміналістам і слідчим органів прокуратури та військових прокуратур встановлено:
— щомісячну надбавку до окладів грошового утримання (для працівників органів прокуратури — до посадових окладів з урахуванням надбавок за класні чини) за службу на посадах слідчих і прокурорів-криміналістів у розмірах згідно з
додатком (як зазначалося вище — надбавка);
— щомісячну доплату за вислугу 20 і більше років на посадах начальницького складу в слідчих підрозділах органів внутрішніх справ, слідчих співробітників Служби безпеки, начальників слідчих підрозділів, їх заступників, прокурорів-криміналістів і слідчих органів прокуратури та військових прокуратур у розмірі 100% суми пенсії, яка може бути їм нарахована у разі виходу на пенсію (як зазначалося вище — доплата). Працівникам прокуратури та військової прокуратури, які після призначення їм пенсії продовжують працювати на зазначених посадах, ця доплата не виплачується.
У п.2 наказу №181-к визначено, що до стажу роботи, що дає право на доплату, зараховується час роботи в органах прокуратури, в тому числі військової прокуратури, на посадах стажиста слідчого, слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу, начальника відділу криміналістики, прокурора-криміналіста, що безпосередньо займається провадженням попереднього слідства; робота на зазначених посадах в органах внутрішніх справ і Служби безпеки щодо безпосереднього провадження попереднього слідства; частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та строкова військова служба.
Разом із цим пп.3, 4 положення про порядок виплати визначено, що до трудового стажу роботи, який дає право на одержання надбавки, включається час роботи в органах прокуратури.
До стажу роботи, що дає право на одержання надбавки, також включаються:
— час роботи на прокурорсько-слідчих посадах військової прокуратури, на слідчій роботі в органах
внутрішніх справ і служби національної безпеки та перебування на строковій службі в Збройних силах;
— робота судді, арбітра, а також працівників органів юстиції, що займаються діяльністю судів;
— робота на виборних посадах у радах і профспілкових організаціях, якщо працівник до і після цього працював у органах прокуратури;
— час роботи в державних установах, інших організаціях працівників, що мають класні чини і були направлені туди, а потім повернулись в прокуратуру для продовження роботи;
— період навчання у вищих навчальних закладах, якщо після закінчення випускник направлений в органи прокуратури;
— частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею дворічного віку і додаткова відпустка без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років;
— робота за кордоном, якщо працівник направлявся органами прокуратури, перед відрядженням працював на посадах, що передбачають присвоєння класного чину, і протягом двох місяців після повернення з-за кордону поступив в органи прокуратури на зазначені посади;
— якщо особа до присвоєння їй класного чину працювала в органах прокуратури на посадах, передбачених п.2 цього положення.
Відповідно до копії довідки управління МВС в Чернівецькій області від 16.11.2006 №10/2809 суди встановили, що в період з 9.09.85 до 28.07.89 Особа 5 навчався у Вищій слідчій школі МВС СРСР, а по закінченні навчання відряджений для подальшого проходження служби в розпорядження управління внутрішніх справ Чернівецької області з наданням чергової відпустки до 28.08.89.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач, обчислюючи стаж, що дає право Особі 5 на доплату, зарахував половину строку його навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР з 9.09.85 до 28.07.89, а на надбавку взагалі не зарахував період навчання позивача у Вищій слідчій школі МВС СРСР з 9.09.85 до 28.07.89.
Відповідно до ст.58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Суть положення ст.58 Конституції про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності (рішення Конституційного Суду від 13.05.97 №1-зп), і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (рішення КС від 5.04.2001 №3-рп).
У цьому випадку, як установили суди, позивач проходив навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР з 9.09.85 до 28.07.89, а тому правовий статус позивача, який останній мав при навчанні у Вищій слідчій школі МВС СРСР, визначався положеннями законодавства колишнього СРСР, які діяли у вказаний період часу.
Так, згідно з п.7 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Ради міністрів СРСР від 23.10.73 №778 (у редакції, що діяла в 1985—1989 роках), передбачалося, що військовозобов’язані, які зараховані курсантами шкіл міліції, знімаються відповідно до чинного законодавства з військового обліку і перебувають в кадрах МВС СРСР.
Аналогічна норма також була закріплена і в п.4 указу Президії Верховної ради СРСР «Про основні обов’язки і права радянської міліції по охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю» від 8.06.73.
Водночас положення ст.11 закону СРСР «Про загальний військовий обов’язок» від 12.10.67 №1950-VІІ (у редакції, що діяла у 1985—1989 роках) визначали, що громадяни, прийняті до військово-навчальних закладів, перебувають на дійсній військовій службі та називаються курсантами. На них поширювались обов’язки, встановлені для військовослужбовців строкової служби. Вони та їх сім’ї користувалися правами, пільгами та перевагами, встановленими чинним законодавством для військовослужбовців строкової служби та їх сімей.
12.05.92 введено в дію закон «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 №2232-XII, абз.3 ч.1 ст.24 якого встановлено, що початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов’язаних.
Статтею ж 25 закону №2232-XII передбачалось, що громадяни, які навчаються у військово-навчальних закладах, перебувають на військовій службі і не мають звань прапорщиків чи мічманів та офіцерського складу, є курсантами, а ті, що мають такі звання, — слухачами. Навчання у військово-навчальних закладах зараховується курсантам як строкова військова служба.
Тобто як законодавство колишнього СРСР, так і законодавство України прирівнювало до проходження дійсної (строкової) військової служби період навчання у військово-навчальних закладах, а не у навчальних закладах МВС СРСР (школах міліції).
У ході розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій не встановили обставин належності Вищої слідчої школи МВС СРСР (школи міліції) до військово-навчальних закладів, зокрема до військово-начальних закладів внутрішніх військ МВС СРСР, та в порядку виконання обов’язку, визначеного ч.1 ст.71 КАС, позивач не надав судам доказів наведеного.
З огляду на фактичні обставини справи та зумовлене ними оспорене правозастосування колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ погоджується з висновком суду касаційної інстанції про те, що до стажу роботи, що дає право на доплату та надбавку особі, яка виходить на пенсію відповідно до ст.501 закону №1789-ХІІ, не підлягає зарахуванню час навчання курсантом у вищому навчальному закладі МВС (Вищій слідчій школі МВС СРСР) як строкова військова служба.
Отже, суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Крім того, що стосується посилання Особи 5 у заяві про зарахування до періоду проходження служби на пільгових умовах участі позивача у виконанні бойових завдань в умовах надзвичайного стану в м.Баку та у складі МВС Азербайджанської РСР на підставі норм постанови №393, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог, які виходили з того, що вказана постанова визначає питання щодо призначення пенсій за вислугу років відповідно до закону №2262-XII та не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки не регулює порядок зарахування періоду проходження вказаної служби до стажу, який дає право на отримання доплати та надбавки.
Таким чином, постанова ВАС від 11.02.2016 у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись п.6 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII, стст.241, 242, 244 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні заяви Особи 5 відмовити.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.
За матеріалами газети "Закон і Бізнес"
_03_03.png)
