Громадянам дадуть право законодавчої ініціативи?

У Верховній Раді підготували новий план забезпечення народовладдя. Громадяни зможуть розробляти законопроекти та самостійно збирати за них голоси. Проте останнє слово нардепи залишають за собою.

У минулому числі «ЗіБ» повідомляв про «опозиційний» законопроект (№3830), яким пропонується дозволити українцям готувати петиції до органів влади та збирати за них голоси в Інтернеті. А вже через 5 днів після реєстрації цього документа в парламенті з’явилася схожа ініціатива — вже від більшості.

Народний депутат Вадим Колесніченко (фракція Партії регіонів ) підготував законопроект «Про правотворчу народну ініціативу» (№3847). Парламентар наголошує, що в більшості зарубіжних країн правотворча ініціатива громадян закріплена в конституції та є формою вираження народовладдя на державному рівні.

Як діє цей механізм за кордоном, народний депутат пояснює за допомогою конкретних прикладів. Так, у Польщі народна правотворча ініціатива може здійснюватися на пропозицію 100 тис. виборців, в Угорщині — 50 тис., Грузії — 30 тис., Перу — 50 тис., Колумбії — за ініціативою 5% від загальної кількості осіб, наділених правом голосу.

Відповідно до ініціативи В.Колесніченка правотворча народна ініціатива — це пропозиція щодо прийняття законодавчого акта або зміни законодавства, яку підтримали не менш ніж 45 тис. громадян, котрі мають право голосу. Як бачимо, кількість ініціаторів майже така сама, як і в «опозиційному» проекті, однак «регіонал» суттєво ускладнив процедуру внесення пропозицій.

Найперше, що, на його думку, мають зробити громадяни, — створити ініціативну групу (не менш ніж 3 особи) та обрати її голову. Впродовж 30 днів після цього до спеціальної контрольної комісії ВР слід подати протокол зборів, список членів групи та текст своєї ініціативи. Згодом комісія ухвалить рішення про реєстрацію ініціативної групи або про відмову в цьому. Підставою для відмови може стати несумісність документа із Конституцією чи законодавством. До речі, для самих нардепів таких обмежень немає, їхні проекти при реєстрації не перевіряють на відповідність Основному Закону.

Якщо ж із реєстрацією все ж таки пощастить, комісія розмістить пропозицію на інтернет-сайті та дозволить голосувати за ініціативу. На те, щоб зібрати необхідну кількість голосів, авторам проекту дадуть 6 місяців. При цьому висловити підтримку документа буде не так просто. За умови електронного голосування доведеться вказати свої прізвище, ім’я, по батькові, серію та номер паспорта, рік народження, місце реєстрації та контактний телефон. Можливий і письмовий збір голосів, у такому разі серія та номер паспорта будуть необов’язковими, як і номер телефону.

Разом з тим, навіть якщо проект усе ж пройде всі кола відбору, ніхто не гарантуватиме не лише його прийняття, а й навіть реєстрації в парламенті. Спершу документ передадуть до профільного комітету ВР, який визначатиме, чи варто вносити такий законопроект. І, звичайно, останнє слово нардепи скажуть у сесійній залі.

Таким чином, шансів на ухвалення народної ініціативи буде не набагато більше, ніж у проекту законодавчих змін, який хтось із громадян розішле нардепам на електронну пошту з проханням зареєструвати від свого імені. Та й користуватися таким механізмом співпраці з народом парламентарям ніхто не забороняє й тепер.

  За матеріалами газети "Закон і Бізнес"