Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Законодавство України з питань акцизного збору було дуже розпорошене, його потрібно було відслідковувати в багатьох законах, що призводило до незручності в користуванні. Тепер розділ VІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) "Акцизний податок" поєднав у собі всі законодавчі акти, щоб досягти прозорості та стабільності законодавства з питань оподаткування акцизним податком. В ПКУ передбачено всі норми щодо оподаткування підакцизної продукції, встановлено ставки акцизного податку та визначено особливості оподаткування. Розділ VI ПКУ "Акцизний податок" має зручну і зрозумілу структуру.
В цій консультації ми детально розглянемо, що ж нового вніс ПКУ до норм регулювання акцизного податку.
Для початку дамо визначення акцизному податку (його ще інколи називають «бандерольний») – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
1. Платники податку
Окрім виробників та імпортерів підакцизних товарів, Податковий кодекс прописує нових платників податку (ст. 212 ПКУ) - це:
- особи, що реалізують конфісковані підакцизні товари, підакцизні товари, що мають статус безхазяйних, та за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, товари, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;
- особи, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного відповідно до пункту 213.3 ПКУ (можливо, що тут творці кодексу в черговий раз помилились, і, скоріш за все, мали на увазі лише товари, зазначені в п. 213.3.2 ПКУ);
- особи, що порушили правила дотримання вимог митних режимів (транзит, митний склад, знищення або руйнування, відмова на користь держави, магазин безмитної торгівлі, тимчасове ввезення, переробка на митній території України), що передбачали звільнення від оподаткування;
- особи, що відповідальні за виконання умов цільового використання підакцизних товарів, на які встановлено ставку податку 0 грн. за 1 л 100% спирту, 0 євро на 1000 кг нафтопродуктів та порушили такі вимоги (перелік таких товарів наведено в пп. пп. 229.1.1 і 229.2.1 ПКУ);
- особи, які порушили умови щодо цільового використання підакцизних товарів при здійснені операцій з підакцизними товарами, які не підлягали оподаткуванню або звільнені від оподаткування (дані товари визначено в п.п. 213.2, 213.3 ПКУ).
Відмітимо, що в ПКУ не передбачається справляння акцизного податку через податкових агентів, а, відповідно, і в перелік платників цього податку уже не включаються юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.
2. Об'єкти оподаткування
У статті 213 ПКУ визначено переліки операцій, які є об'єктом оподаткування (п. 213.1), операцій, які не підлягають оподаткуванню (п. 213.2), та операцій, що звільнені від оподаткування (п. 213.3).
До об'єктів, що оподатковуються, додали операції:
- з реалізації конфіскованих підакцизних товарів, товарів, що визнані безхазяйними, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та ті, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;
- реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, відповідно до п. 213.3 ПКУ;
- обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням пункту 214.6 ПКУ. Зазначимо, що відповідно до згаданого пункту у разі наявності наднормативних втрат спирту та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів, базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів.
Як і раніше, не підлягають оподаткуванню операції із вивезення підакцизних товарів платником податку за межі митної території України. Нововведенням є те, що до таких операцій додали операції із ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів, у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру.
Перелік операцій, що звільнені від оподаткування, в ПКУ більш розширили, додавши операції з:
- ввезення підакцизних товарів на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав;
- безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів, конфіскованих за рішенням суду, та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації;
- ввезення на митну територію України усіх підакцизних товарів (раніше - лише алкогольних напоїв та тютюнових виробів), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів, за умови пред'явлення органу державної митної служби ліцензії на право виробництва (крім виробництва нафтопродуктів);
- ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги або як гуманітарної допомоги;
- ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, еталонних чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну);
- реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Окремо, у ст. 219 ПКУ, передбачається, що усі підакцизні товари, які тимчасово ввозяться на митну територію України для показу чи демонстрації, якщо вони залишаються у власності нерезидентів та їх використання на території України не має комерційного характеру, пропускаються через митний кордон України без сплати акцизного податку під зобов'язання про вивезення таких товарів у такому ж стані, за умови надання гарантій (грошової застави) органу державної митної служби (раніше не підлягали оподаткуванню лише зразки алкоголю та тютюну, імпортовані з такою метою, при цьому не встановлювались зобов'язання про їх зворотнє вивезення і не вимагались гарантії для органу державної митної служби).
3. База оподаткування
Порядок визначення бази оподаткування акцизним податком встановлено в ст. 214 ПКУ, відповідно до якої базу оподаткування пропонується визначати при застосуванні:
- адвалорної ставки - виходячи з вартості підакцизних товарів за максимальними роздрібними цінами, без урахування акцизного податку та ПДВ (п. 214.1 ПКУ);
- специфічних ставок - виходячи із суми метричних одиниць виміру, ваги, об'єму, кількості або іншого натурального показника (п. 214.4 ПКУ).
Також можливе застосування одночасного використання адвалорної та специфічної ставки. Тоді базою оподаткування буде база, визначена відповідно до пунктів 214.1 та 214.4 ПКУ.
4. Підакцизні товари та ставки податку
У п. 215.1 ПКУ визначено наступні групи підакцизних товарів:
1) спирт етиловий, алкогольні напої, пиво;
2) тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
3) нафтопродукти, скраплений газ;
4) автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
Як бачимо, перелік підакцизних товарів доповнено новим видом - скрапленим газом, на який встановлено ставку податку в розмірі 40 євро за 1000 кг (нагадаємо: реалізація скрапленого газу для потреб населення звільняється від оподаткування).
Що стосується ставок податку на інші підакцизні товари, то тут відразу видно - вони зросли, особливо на нафтопродукти. Також підвищилися ставки на алкогольні, тютюнові вироби та зросло мінімальне акцизне податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби.
Важливо не оминути увагою те, що пунктом 1 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ зберігаються знижені ставки податку для коньяків (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00):
Починаючи з 2013 року ставка податку для коньяків буде такою ж, як і для інших напоїв, що містять спирт (підгрупа 2208 УКТ ЗЕД).
Незмінними залишились ставки на легкові автомобілі, причепи та напівпричепи, але при цьому було дещо переглянуто ставки на кузови та мотоцикли. Зокрема, акцизи на кузови (включаючи кабіни) для моторних транспортних засобів відтепер будуть вимірюватись у євро - 100 (для товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД) і 400 (для товарної категорії 8707 10 90 згідно з УКТ ЗЕД), а були 1000 і 4000 гривень відповідно. Нову ставку встановлено і на мотоцикли та велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них (код згідно з УКТ ЗЕД 8711 90 00 00) - 10 євро за 1 шт. (для інших мотоциклів ставку збережено на попередньому рівні - 0,2 євро за 1 куб. см об'єму циліндрів двигуна).
Але ставки податку, які зараз наведено в ст. 215 ПКУ, будуть застосовуватись недовго. Відповідно до пункту 4 розділу XIX "Прикінцеві положення", ПКУ Кабмін повинен щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо абсолютних ставок оподаткування акцизним податком з урахуванням індексів споживчих цін та цін виробників промислових товарів. Ця норма прийшла на зміну попередній, що передбачала щорічну індексацію ставок акцизного податку, які застосовувались за умови публікації Кабміном нових проіндексованих ставок.
5. Пільги
Окремо відмітимо, що ст. 229 ПКУ визначені особливості оподаткування спирту етилового (п.229.1) та нафтопродуктів, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості (п. 229.2 – вироблені в Україні та п. 229.3 - імпортовані).
Відмітимо, що пільги з оподаткування спирту етилового перенесені до ПКУ. Зокрема, встановлено, що акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:
а) спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних та плодово-ягідних виноматеріалів і сусла;
б) спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;
в) спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб'єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1% залишкового етанолу;
г) біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;
ґ) біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива.
Як і колись, до отримання з акцизного складу спирту для виробництва вищеназваної продукції платникам податку потрібно видати податковий вексель для гарантування цільового використання спирту. При цьому, строк, на який видається податковий вексель підприємствами-виробниками для виробництва окремих видів продукції, не може перевищувати 90 календарних днів, а підприємствами первинного виноробства та виробниками лікарських засобів - 180 календарних днів.
При цьому слід враховувати, що відвантаження спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів, та спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продуктів органічного синтезу, здійснюється в межах квот, установлених Кабміном (п.п. 229.1.12, 229.1.13 ПКУ). Зазначимо, що обсяги квот на відвантаження спирту етилового, що використовується для виробництва лікарських засобів, за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового уже встановлено постановою КМУ N 19 від 05.01.2011 р.
Відтепер на усіх підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, будуть встановлюватись податкові пости (раніше - лише на підприємствах, що використовують спирт етиловий для виробництва лікарських засобів та виробляють продукти органічного синтезу).
Що стосується нафтопродуктів, то пільги з їх оподаткування є новацією ПКУ. Зокрема, встановлено, що легкі дистиляти (код згідно з УКТ ЗЕД 2710 11 11 00) та важкі дистиляти (код згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 31 30) можуть бути реалізованими у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою (п. 229.2. ПКУ). Також ці самі дистиляти можуть ввозитися в Україну в якості сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку (п. 229.3. ПКУ). До отримання цих дистилятів виробниками має видаватися податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів на строк до 90 календарних днів.
В нормах ПКУ не знайшли свого відображення деякі пільги, встановлені ЗУ "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (в редакції ЗУ N 1582-III від 23.03.2000 р.), зокрема, щодо оподаткування спирту коньячного, що використовується для виробництва коньяків і вин, виноматеріалів, що використовуються для виробництва готової продукції, та спирту етилового - сирцю, що використовується для виробництва біоетанолу. Проте слід згадати, що відповідно до п.п. 213.3.5 та 213.3.6 ПКУ реалізація та імпорт підакцизних товарів, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів, звільняються від оподаткування.
6. Дата виникнення податкових зобов'язань
В ПКУ чітко прописаний порядок визначення дати виникнення податкових зобов'язань щодо сплати акцизного податку в залежності від виду операцій, що здійснюються з підакцизними товарами. Так, датою виникнення податкових зобов'язань, згідно зі ст. 216 ПКУ, є:
Зауважте, раніше податкові зобов'язання з акцизного збору виникали за правилом першої події - за датою зарахування коштів або датою відвантаження товару (ст. 4 Декрету КМУ N 18-92 від 26.12.92 р.).
Також слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 216.3. ПКУ податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару не виникає, якщо:
а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин, і його використання на митній території України є неможливим;
б) підакцизний товар утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів у межах нормативів втрат, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
7. Строки сплати податкових зобов'язань. Звітність
Змінилися і строки сплати акцизного податку, які тепер відображено у ст. 222 ПКУ. Будьте уважні, з 01.01.2011 року ці строки становитимуть:
1) для виробників підакцизних товарів на митній території України - протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації за місяць;
2) для алкогольних напоїв, при виробництві яких використовується спирт етиловий неденатурований, - при придбанні марок акцизного податку;
3) для власників продукції, виробленої з давальницької сировини, - не пізніше дати відвантаження готової продукції;
4) для імпортованих підакцизних товарів (крім маркованої продукції) - до або в день подання митної декларації;
5) для імпортерів маркованої підакцизної продукції - при придбанні марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.
Що стосується декларації з акцизного податку, то відповідно до ст. 223 ПКУ платники податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів мають подавати її щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду.
8. Алкоголь і тютюн: інші законодавчі нововведення
Аналізуючи питання акцизного податку, актуально звернути увагу на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" (N 2756-VI від 02.12.2010 р.), що вніс зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (N 481/95 від 19.12.95 р.).
Відмітимо основні моменти:
1) вимоги щодо упаковки парфумерних рідин у флакони об'ємом не більше 255 куб. см та реалізації вроздріб спирту етилового, що використовується як лікарський засіб, та спиртових або водно-спиртових настоїв тільки через аптеки у флаконах з медичного скла об'ємом не більше ніж 100 куб. см (крім бальзамів) перенесені із ЗУ "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (в редакції ЗУ N 1582-III від 23.03.2000 р.);
2) імпорт тютюнової сировини може здійснюватися лише: суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів; тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію (передачу) ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт (до 2011 року імпортувати тютюнову сировину мали право тільки виробники тютюнових виробів, які мали ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами);
3) нижня межа штрафу за продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних, збільшена до 5 000 грн. (раніше - 1 000 грн.);
4) введені нові штрафи за:
9. Порядок справляння акцизного податку у підзаконних актах
У зв'язку з прийняттям ПКУ численні підзаконні акти потребують приведення їх у відповідність із новими правилами оподаткування. І нормотворці виконують поставлені перед ними завдання. Зокрема, станом на 31.01.2011 року прийняті наступні акти, що регулюють порядок справляння акцизного податку:
1) Наказ ДПАУ "Про затвердження форми Декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку" (N 1030 від 24.12.2010 р.);
2) Наказ ДПАУ "Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку" (N 1021 від 24.12.2010 р.);
3) Наказ ДМСУ, ДПАУ "Про затвердження форми Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), Порядку складання та подання декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)" (N 1535/1027 від 24.12.2010 р.);
4) Постанова КМУ "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів" (N 1251 від 27.12.2010 р.);
5) Постанова КМУ "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів для використання як сировини для виробництва етилену" (N 1215 від 27.12.2010 р.).
За матеріалами http://www.dinai.com/
_03_03.png)
