Процесуальні кодекси збираються доопрацювати

Рада з питань судової реформи невдовзі презентуватиме проект нового Господарського процесуального кодексу, а також зміни до Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства. Крім того, на засіданні ради, яке відбулось 11 листопада, прийняли рішення про підготовку норм, необхідних для приведення законодавства у відповідність до майбутніх положень Конституції щодо судочинства.

В робочої групи ради, яка працює над змінами до процесуального законодавства, вже є чимало пропозицій. Передусім ідеться про проект нового ГПК, а також зміни до ЦПК та КАС.

Як розповів завідувач відділу представництва інтересів Президента в судах Віктор Короленко, основними питаннями, яким приділяється увага, є, зокрема, уніфікація та гармонізація процесуальних норм цивільного, господарського та адміністративного судочинства, введення процедури спрощеного провадження в ГПК, протидія зловживанням процесуальними правами, вдосконалення розподілу судових витрат, покращення інституту забезпечення позову та процедури мирного врегулювання спору. Також розробляються норми щодо впровадження системи електронного документообігу між судом та сторонами і між судами, приділяється увага питанням наказного провадження тощо.

Крім того, робоча група працює над змінами до законодавства стосовно введення адвокатської монополії, тобто представництва учасників судового процесу саме адвокатами. Передбачається, що тут будуть певні винятки з огляду на рекомендації Венеціанської комісії.

За словами В.Короленка, сьогодні триває розгляд пропозицій і зауважень, і вже за тиждень відповідні проекти будуть представлені для широкого обговорення.

Напевно, ще рано говорити про конкретні нововедення, втім, деякі концептуальні моменти вже зараз спричиняють суперечки.

Зокрема, за словами голови Вищого адміністративного суду Олександра Нечитайла, при доопрацюванні проектів кодексів треба приділяти особливу увагу зауваженням суддів, адже їм працювати за цими законами. А в них, зазначив він, таких зауважень вдосталь. Зокрема, голова ВАС

звернув увагу на положення, відповідно до якого господарські суди мають право розглядати спори щодо визнання недійсними актів державних та інших органів, крім спорів, віднесених до компетенції адміністративних судів. «Логічно далі було б продовжити, що господарські суди розглядають і кримінальні справи, пов’язані з господарською діяльністю суб’єктів господарювання, крім випадків, передбачених кримінальним судочинством. Або що адмінсуди мають право розглядати спори щодо укладання договорів, крім випадків, передбачених у господарському судочинстві», — пояснив свою позицію О.Нечитайло.

На думку координатора ради, заступника глави Адміністрації Президента Олексія Філатова, питання розмежування юрисдикції судів є важливим. «Якщо ми вже запропонували відійти від виключно суб’єктного принципу розподілу юрисдикції до принципу предметного, то там дійсно є багато питань, які потребують дуже ретельного підходу», — зазначив він. Тому було вирішено обговорити складні питання в межах робочої групи, погодити пропозиції та розглянути їх на пленарному засіданні ради.

Також планується підготувати проекти законодавчих змін, необхідних для приведення законодавства у відповідність до нових положень Конституції. Щоправда, робота «на випередження» має свої мінуси.

Днями Конституційна комісія схвалила остаточний варіант проекту змін до Основного Закону в частині правосуддя. Однак тривають дискусії щодо запровадження трирівневої судової системи, ліквідації вищих спецсудів, обговорюється доцільність існування господарської ланки тощо. Очевидно, це може призвести до складнощів у розробленні відповідних законопроектів. Передусім це стосується змін до процесуальних кодексів. Адже неможливо розробляти процесуальне законодавство без чіткого розуміння системи правосуддя. Інакше невдовзі доведеться вносити чергові зміни.

 За матеріалами газети "Закон і Бізнес"