Розстрочення платежів не звільняє від сплати податків, — ДФС

Розстрочення сплати податків не звільняє від обов'язку сплати податків, а лише є перенесенням терміну їх сплати на більш пізній під відсотки, встановлені законодавством. При пропущені платежу, майно платника може потрапити у податкову заставу.

Про це ідеться у повідомленні ДФС, передає «Закон і Бізнес».

На сьогодні, право платників на розстрочення сплати податків визначене положеннями статті 100 Податкового кодексу. Достатніми та виключними підставами для отримання платником розстрочення є:  

- заява з сумою розстрочення та термінами її дії;

- аналіз фінансового стану платника та обґрунтування загрози виникнення боргу або неплатоспроможності;

- висновок територіального органу ДФС про можливість надання розстрочення, складений на підставі зазначених вище документів.

При цьому платнику слід усвідомлювати, що розстрочення не звільняє його від обов'язку сплати податків, а лише є перенесенням терміну їх сплати на більш пізній  під відсотки, встановлені законодавством. 

За своєю суттю механізм розстрочення надає платникам можливість не потрапити в боргову залежність, а державі, зі свого боку, — отримати додаткові надходження до бюджету у вигляді відсотків за користування розстроченням.

Як повідомляє ДФС, у 2014 - 2016 роках максимальний розмір відсотків по розстрочці сягав 36% річних, що співвідноситься зі ставками за банківськими кредитами. За цей період бюджети усіх рівнів додатково заробили на розстроченні сплати податків більш ніж 2,2 млрд гривень.

У випадку, якщо ж з будь-яких причин платник не забезпечив сплату розстрочених сум — виникає податковий борг, а майно такого платника передається у податкову заставу з подальшим застосуванням заходів стягнення, визначених Податковим кодексом.