Як будуть реєструвати дітей, народжених удома

     Міністерство юстиції України роз’яснило принципи державної реєстрації народження при народженні дитини поза закладом охорони здоров’я.

Акт народження відповідно до норм Сімейного та Цивільного кодексів України є актом цивільного стану, який підлягає державній реєстрації відповідно до закону в органах державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням походження дитини. Чинним законодавством регламентований загальний порядок проведення державної реєстрації народження незалежно від місця народження.

Так, державна реєстрація народження проводиться за усною чи письмовою заявою батьків дитини чи одного з них. Проте, не виключена можливість подання такої заяви родичами, іншими особами, уповноваженим представником закладу охорони здоров’я, в якому народилась дитина або в якому на цей час вона перебуває (у разі смерті батьків або якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження).

Підставою виникнення правовідносин між батьками та дітьми є походження останніх від батьків, засвідчене в установленому порядку. Взаємні права та обов’язки батьків розпочинають своє існування лише після проведення державної реєстрації народження дитини з визначенням її походження.

Для встановлення походження дитини від матері передбачений єдиний реєстраційний порядок. До заяви про народження необхідно додати медичний документ закладу охорони здоров’я про народження нею дитини установленої форми. Має також подаватись документ, що посвідчує особу матері (паспорт або паспортний документ) або заявника (у разі якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою).

Якщо документ про факт народження медичної установи відсутній, підставою для державної реєстрації народження та визначення походження дитини є рішення суду.

Вказані положення знайшли своє закріплення у Законі України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", який набув чинності 27 липня 2010 р. Так відповідно до частини четвертої статті 13 Закону підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності – рішення суду.

Положення Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, згідно з якими підставою для державної реєстрації народження є відповідний медичний документ, а за його відсутності – рішення суду, ґрунтуються на положеннях вищезазначених норм Сімейного, Цивільного кодексів та Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Аналогічні норми встановлені сімейним законодавством Республіки Білорусь, Грузії, Естонії.

Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України суд компетентний розглядати в порядку окремого провадження цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Доцільно відмітити, що Цивільним процесуальним кодексом України суду надано можливість з метою з’ясування обставин справи витребувати необхідні докази - будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, які є учасниками цивільного процесу. Водночас, органи державної реєстрації актів цивільного стану як органи виконавчої влади, діяльність яких пов’язана з реєстрацією належним чином документально підтверджених (зокрема закладами охорони здоров’я) фактів, не наділені такими повноваженнями.

Законодавчі норми з питання державної реєстрації народження дитини та визначення її походження встановлені з урахуванням розмежування компетенції судової та виконавчої влади, спрямовані на попередження шахрайства, уникнення можливої торгівлі дітьми та їх викрадення.

Безумовно, у разі встановлення факту народження у судовому порядку може мати місце недотримання місячного строку державної реєстрації народження від дня народження дитини, встановленого Сімейним кодексом України. Проте, відповідальність, передбачена статтею 2121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виникає лише у разі відсутності поважних причин такої реєстрації, однією з яких, безперечно, є звернення до суду для встановлення факту народження.

І.А. Пасічник, заступник директора департаменту – начальник відділу організації роботи органів державної реєстрації актів цивільного стану Департаменту у справах цивільного стану громадян