Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Особа, яка претендує на отримання статусу особи, депортованої за національною ознакою, подає заяву за місцем проживання чи місцем перебування до уповноваженого органу, який визначається головою місцевої державної адміністрації.
Відповідний механізм отримання цього статусу передбачено Порядком надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, який вчора було затверджено Урядом на виконання Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» від 17 квітня 2014 року.
Як пояснили „ЗіБ” в Мінсоцполітики, разом із заявою подаються копія паспорта, дві фотокарточки та документи, що підтверджують належність до числа осіб, депортованих за національною ознакою.
Факт депортації особи підтверджується відповідною довідкою або іншими документами, виданими компетентними органами України, інших держав – колишніх республік СРСР.
Після розгляду уповноваженим органом, подані документи надсилаються Мінсоцполітики для прийняття рішення про надання статусу або відмову у його наданні.
Рішення приймається Мінсоцполітики протягом трьох місяців та у разі підтвердження повертається місцевій держадміністрації разом із бланком посвідчення.
У разі прийняття рішення про відмову у наданні статусу Мінсоцполітики одночасно повідомляє про це місцеву держадміністрацію та особу.
Також визначено, що у випадку відсутності належних документів факт депортації особи встановлюється у судовому порядку.
Посвідчення особі, депортованій за національною ознакою, видаватиметься місцевою держадміністрацією.
Особа, яка отримала статус депортованої за національною ознакою отримує державну допомогу та гарантії при переїзді із місць депортації до України, поселенні, облаштуванні, а також при пенсійному та соціальному забезпеченні.