Туристичний збір в Україні

Перелік податкових агентів, якими згідно рішення сільської, селищної та міської ради здійснюється нарахування та перерахування туристичного збору, визначений пп.268.5.1 п.268.5 ст.268 ПКУ, а саме:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою проводити збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Ставка туристичного збору встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази оподаткування, визначеної п.268.4 ст.268 ПКУ.

Базою оподаткування є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених пп.268.5.1 п.268.5 ст.268 ПКУ, за вирахуванням ПДВ.
 

Податкові агенти розраховують суму туристичного збору під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання. (пп.268.6.1 п.268.1 ст.268 ПКУ.

Згідно з пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ не можуть бути платниками туристичного збору, зокрема, особи, які прибули у відрядження.

Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом МФУ від 13.03.1998 № 59, визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (при наявності документів, які підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Такими документами можуть бути: запрошення приймаючої сторони; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відправляє працівника.

Відрядження оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відправлений працівник, строку й мети відрядження.

Таким чином, для підтвердження правомірності надання пільги з туристичного збору податковий агент повинен мати копії відповідних документів, що підтверджують належність особи до пільгової категорії.

Сума туристичного збору, розрахована відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щокварталу, в певний для квартального звітного (податкового) періоду термін, за місцезнаходженням податкових агентів.

Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.